Головна » Відпочинок » 5 фактів, яких ви не знали про Playboy
5 фактів, яких ви не знали про Playboy

1. Playboy – не перша назва журналу

Першою назвою журналу мала стати Stag Party («Холостяцька вечірка»), однак вона не прижилась. Х’ю Хефнеру подобалася назва Stag, однак вона вже була закріплена за іншим чоловічим виданням, і її використання загрожувало судовою справою.

На допомогу прийшов Елдон Селлерс, який і запропонував назву Playboy. Справа в тому, що мати Селлерса колись працювала на автомобільну компанію з назвою Playboy Automotive Company. Фірми на той час уже не існувала, тож ніяких проблем не передбачалось.

2. Playboy вперше об’єднав два медіапродукти – журнал і телепрограму

У жовтні 1959 року на екрани вийшла програма від Playboy під добре відомою назвою Penthouse. Х’ю Хефнер сподівався через телебачення донести широкій аудиторії суть того, чим є його продукт і хто такий сам Х’ю Хефнер. Адже до медійника переважна більшість людей ставились як до збоченця.

Крім інших заслуг Рenthouse вперше на телеекрані об’єднав білих та чорношкірих американців. Так, гостями Penthouse були Елла Фітцжеральд, Наталі Коул та Сара Вон.

3. Емблема Playboy була прихована на кожній обкладинці журналу


Починаючи з 1960-х років логотип журналу почав з’являтися на кожній обкладинці видання. Голова кролика була прихована так майстерно, що до середини 70-х років штаб-квартира Playboy виявилась завалена листами від читачів, котрі шукали-шукали, та ніяк не могли знайти кролика. А він же десь був! Відтоді у журналі почали друкувати підказки.

Про те, що логотип став упізнаваним, свідчили зображення кролика на конвертах у місці, де мала бути вказана адреса.


4. Свій капітал імперія Playboy здобула завдяки клубам і казино, а не оголеним дівчатам у журналі

Першою спробою розширити бізнес компанії стало телебачення. Однак уже на середину 60-х стало ясно, що золота жила – це власні казино та клуби.

Формат клубів Хефнер безсоромно запозичив із чиказького клубу Chicago Gaslight Club. Заплативши внесок, молоді люди отримували доступ до усіх привілеїв організованого клубом дозвілля. Головне, що приваблювало сюди відвідувачів – це офіціантки, які майже не мали на собі одягу.

Тож Х’ю Хефнер і Віктор Лоунес, недовго думаючи, відкрили схожий клуб. Він цілком відповідав стилю життя Playboy. Членський внесок становив $50 для місцевих і $25 для приїжджих. На кінець 1961 року налічувалося 132 тис. учасників клубу. Годі й казати, що приміщення клубу було постійно заповнене вщерть.

Невдовзі відкрились клуби у Новому Орлеані та Маямі. Експансія імперії сягнула Великобританії, де переважно відкривали казино. По всьому світові Playboy-клубів налічувалося близько 40. Лише від казино та нічних клубів компанія отримала $4,5 млн. чистого прибутку за один-єдиний рік.

5. Логотип Playboy створили за півгодини


Життєвий і творчий шлях журнал Playboy розпочав на кухні чиказького помешкання Х’ю Хефнера. Шукаючи образ для видання, Хефнер зупинився на кролику. Кролик втілював гумористичний та водночас сексуальний підтекст, до того ж, був грайливим і швидким. Серйозності йому мав додати смокінг. Такий малюнок був найкращим протиставленням вишуканим логотипам видань Esquire та The New Yorker, які використовували як символ зображення чоловіка.

Авторство малюнка належить першому арт-директорові журналу Арту Полу. Він зізнався, що на роботу над кроликом витратив якихось півгодини і не сподівався, що лого чекає такий успіх. «Якби знав, перемалював би його хоч з десяток разів, аби переконатися, що він досконалий,» – журиться Арт Пол.






Продавай реферати, курсові, дипломні, лекції, шпаргалки, методички, книги на сайті
BestRef.at.ua
Категорія: Відпочинок | Переглядів: 1481 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0

[ Вгору ]